Дніпропетровська «Свобода» презентувала книгу «Дивізія «Галичина» у запитаннях і відповідях»

Дніпропетровська "Свобода" презентувала книгу "Дивізія "Галичина" у запитаннях і відповідях"

Українська Дивізія "Галичина"

5 жовтня 2009 року в офісі Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнського об’єднання "Свобода" відбулася презентація книги "Дивізія "Галичина" у запитаннях і відповідях".

У попередньому слові до книги "Дивізія "Галичина" у запитаннях і відповідях" Голова Всеукраїнського об‘єднання "Свобода" Олег Тягнибок зазначає: "Всеукраїнське об‘єднання "Свобода" неодноразово звинувачували у намаганні використати питання Дивізії "Галичина" чи то для власного піару, чи для пропаганди націоналізму, або ж навпаки, нацизму. Але історія дивізії "Галичина" - це взагалі не питання націоналізму. Це – питання елементарної історичної правди. І політичні дивіденди тут також ні до чого. Народ повинен знати правдиву власну історію, і використовувати цю історичну правду для того, щоб у майбутньому приймати історичні рішення у власних інтересах".

Продовження російсько-комуністичної окупації з 9 травня 1945 р. аж до 24 серпня 1991 р. і відповідної політики знищення національної пам’яті сформувало "білі плями" у знанні українців про своє минуле. Це створює грунт для ефективних маніпуляцій суспільною свідомістю та полегшує Росії справу ведення інформаційної війни проти України. У цій війні використовуються у першу чергу ті події, які не вписувалися в імперські рамки "боротьби із фашизмом" та "отєчествєнной войни". Одним із таких явищ є І Українська дивізія УНА, більш знана як Дивізія "Галичина", – яскрава українська сторінка у ІІ Світовій війні. Дивізія "Галичина" була сформована наприкінці війни, як дивізія "зброї" "Ваффен СС", і стала основою для майбутнього українського війська. Її вояки не зробили жодного пострілу, який би був засуджений Нюрнберзьким чи будь-яким іншим некомуністичним судом.

"Зараз тема української дивізії "Галичина" незаслужено замовчується, або стає об’єктом перебріхувань, спекуляцій або тенденційних узагальнень. Звинувачення з боку українофобських сил лунають з метою відвернути увагу від власних злочинів проти українців. Для нас, українців, боротьба за історичну правду – це боротьба не за минуле, а за майбутнє Українського Народу. Саме тому ВО "Свобода" розповсюджуватиме книгу "Дивізія "Галичина" у запитаннях і відповідях" перш за все серед вчителів, учнівської та студентської молоді. Для української молоді подвиг Дивізії "Галичина" має бути прикладом для наслідування. Ми маємо не лише добре знати власну історію, а й цінувати зусилля українців, які йшли на боротьбу, маючи в серці мрію про побудову української держави", - наголосила голова Дніпропетровської обласної організації ВО "Свобода" Ганна Мироненко.

Історична довідка. 14 гренадерська дивізія зброї СС "Галичина" діяла протягом трьох років: від 28 квітня 1943 до 8 травня 1945 рр. Почала створюватися із березня 1943 р. спільно німецьким урядом в Галичині та Українським Центральним Комітетом. Станом на 18 червня 1943 р. до лав дивізії записалося 84 тис. добровольців, з яких лише 17200 почали військову підготовку. Частина вояків вже у лютому 1944 р. взяла участь у боях в Галичині та Холмщині. Із червня 1944 р. дивізія зайняла лінію оборони фронту у складі танкової армії німців м. Броди. У боях проти комуністів дивізія втратила більшість складу і відступила до Закарпаття. Частина солдат пішла воювати в УПА. Інша – повернулася на доукомплектування в тил. Після переформування із 28 вересня 1944 р. дивізія почала охороняти район біля м. Жилини, Словаччина, від червоних партизанів. Місцеве населення, що потерпало від терору комуністів, підтримувало дії дивізійників. 26 січня 1945 р. дивізію було перекинуто до Югославії, де вона воювала з партизанами Тіто. Пізніше дивізію перевели до Австрії, де вона брала участь у боях біля замку Гляйхенбер. У березні 1945 р. Український національний комітет на чолі із генералом Павлом Шандруком почав створення Української національної армії. Дивізія "Галичина" 19 квітня 1945 р. була переіменована у 1 Українську дивізію Української національної армії. 25 квітня вона склала присягу на вірність Україні. З 7 травня 1945 р. вояки 1 УД УНА за наказом керівника УНА генерала П. Шандрука перейшли в окупаційну зону США та Великої Британії і були інтерновані. Протягом 1945-1948 рр. вояки провели у таборах. З часом вони розселилися у країнах Америки, Європи та Океанії.